Інформація для батьків

Ц

 

Щодо посилення епідеміологічного нагляду

за гострим вірусним гепатитом А

 

       Вірусний гепатит А (далі – ВГА) – вірусне інфекційне захворювання з гострим ураженням печінки, високою контагіозністю. Єдиним джерелом є людина хвора на будь-яку форму ВГА. Головний механізм передачі є фекально-оральний, шляхи - водний, харчовий, контактно-побутовий. Інкубаційний період 35 діб (до 50 діб). Характерна сезонність - осінньо-зимова. Збудник надзвичайно стійкий до впливу фізико-хімічних чинників, що дозволяє йому тривалий час перебувати у різних об’єктах довкілля  і зберігати патогенні властивості (вода – від 3 до 10 міс.). Періодичність виникнення спалахів - 4-5 років. Специфічного лікування ВГА не існує.

За даними ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» епідемічна ситуація в Україні із захворюваності на ВГА характеризується як нестійка, з тенденцією до погіршення. За 9 міс. 2023 року зареєстровано 314 випадків проти 171 у 2022 році, показник захворюваності визначився на рівні 0,77 проти 0,41, зростання на 83,6%.

Враховуючи нестійку епідемічну ситуацію з ВГА в Україні, активні зовнішні і внутрішні міграційні процеси, інтенсивне забруднення довкілля деокупованих та окупованих територій (у першу чергу джерел води питної та грунту), незадовільний технічний стан водопровідних та водоочисних мереж, санітарний стан житлових приміщень і прибудинкових територій, сезонну активізацію збудника ВГА область перебуває у зоні ризику щодо ймовірного поширення захворюваності та виникнення ускладнень.

Враховуючи вищезазначене, з метою недопущення виникнення епідускладнень, вважаємо за необхідне забезпечити:

- проведення щоденного оперативного аналізу захворюваності, обліку та реєстрації випадків ВГА з метою своєчасної оцінки та прогнозування епідемічної ситуації;

- своєчасне епідеміологічне розслідування кожного випадку ВГА, незалежно від місця виникнення, яке включає уточнення відомостей про захворілого, обставин, причин та умов, в яких знаходився захворілий в межах терміну зараження;

- до …….2023 направлення листів з пропозиціями до органів місцевого самоврядування з питань уточнення стану мереж водопостачання, каналізації та у разі необхідності проведення  їх дезінфекції, промивки, заміни аварійних дільниць та ін., посилення контролю за роботою торговельних точок, продовольчих магазинів, кіосків, ринків, закладів громадського харчування, проведення якісного знезараження та очищення стічних вод і твердих побутових відходів;

- своєчасне інформування про ускладнення епідемічної ситуації.

 У домашньому осередку:

• уточнити відомості про продукти харчування, воду, в результаті вживання яких могло виникнути захворювання, відвідування басейну, гуртків, спортивних секцій, тощо;
• виявити осіб, що спілкувались із захворілим, або мали можливість заразитись за тих же умов, організувати їх первинний огляд та медичне спостереження за ними протягом 35 днів;
• організувати лабораторне обстеження контактних (визначення активності аланінамінотрансферази та при необхідності специфічних маркерів гепатиту А);
• провести санітарногігієнічну оцінку осередку (житлові умови, кількість мешканців, вид водопостачання, якість води, вид збору та знищення нечистот, сміття, санітарний стан помешкання тощо);
• у разі реєстрації осередків, в яких захворіла дитина до 2х років або особа, яка відноситься до декретованого контингенту чи захворілим використовується децентралізоване водопостачання (колодязь, свердловина) забезпечити відбір проб води питної на відповідність ДСаНПіН 2.2.4-171-10, затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 №400 (із змінами). У разі отримання незадовільних результатів забезпечити відбір проб на наявність антигену вірусного гепатиту А;
• організувати та провести дезінфекційні заходи;
• налагодити взаємодію із закладами охорони здоров`я щодо проведення медичного спостереження та своєчасності лабораторного обстеження контактних;
• проводити комунікаційну роботу націлену на роз`яснення необхідності виконання рекомендацій медичних працівників щодо своєчасного звернення до сімейного лікаря при появі перших ознак захворювання на ВГА, вживання якісної питної води, харчових продуктів та дотримання правил особистої гігієни і заходів поточної дезінфекції. 

В організованому колективі лікар епідеміолог на підставі результатів епідеміологічного обстеження визначає перелік, обсяг і тривалість проведення обмежувальних протиепідемічних заходів з ліквідації вогнища, які обов’язково повинні включати:

• медичне спостереження за контактними протягом 35 днів з дня роз`єднання з джерелом (опитування, огляд шкірних покривів, склер та слизових, термометрія);
•     лабораторне обстеження контактних (визначення активності аланінамінотрансферази та при необхідності специфічних маркерів гепатиту А) у динаміці з інтервалом 1520 днів;
• забезпечення питною водою гарантованої якості;
• відбір проб води питної на відповідність санітарномікробіологічних та санітарно-хімічних показників. У разі отримання незадовільних результатів забезпечити відбір проб на наявність колі-фагів та антигену вірусного гепатиту А;
• проведення заключної дезінфекції;
• обмеження культурномасових заходів;
• створення умов та суворе дотримання правил особистої гігієни;
• проведення комунікаційної роботи з профілактики вірусного гепатиту А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Вірусний гепатит А та його профілактика

 

Вірусний гепатит А (ВГА) – це гостре  інфекційне захворювання печінки, спричинене вірусом. Єдине джерело інфекції – хвора людина з будь-якими клінічними проявами хвороби. Особливо підступними є безсимптомні і безжовтушні форми. Найчастіше ВГА передається фекально – оральним шляхом, тобто можна заразитися через продукти чи воду, забруднені фекаліями інфікованої людини, предмети побуту.

Ризик захворіти на ВГА особливо зростає під час війни через масові переміщення та скупчення людей, обмежений доступ до чистої питної води, відсутність умов для дотримання правил особистої гігієни. Якість питної води є основою епідемічної безпеки здоров’я населення. Військові дії, руйнування водопровідних та водоочисних споруд, підтоплення територій є суттєвими факторами ризику виникнення спалахів вірусного гепатиту А.

              Від моменту зараження людини до появи перших клінічних ознак захворювання проходить від 7 до 50 днів,  у середньому 14-28 днів. Хворі скаржаться на підвищення температури тіла до 380С і вище, загальну слабкість, швидку втомлюваність, втрату апетиту, нудоту, іноді блювоту та відчуття важкості у правому підребер’ї. З’являється жовтушність склер, шкіри, слизових оболонок, потемніння сечі, свербіж шкіри. Хворий найбільш заразний в інкубаційному періоді та до появи «жовтухи».  Специфічного  лікування гепатиту А  не існує. Необхідно дотримуватися постільного режиму, дієти та приймати ліки.

Важливо пам’ятати, що гепатит А – хвороба досить підступна і може призвести до формування хронічних патологій підшлункової залози та жовчовивідних шляхів.

Щоб запобігти зараженню вірусом гепатиту А, необхідно:

– дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету, поїздок у громадському транспорті;

– використовувати для пиття, приготування їжі питну фасовану  або  кип’ячену воду,  яку слід кип’ятити  не менше 5 хв.;

– обов’язково перед вживанням  ретельно мити та обдавати окропом овочі, фрукти, ягоди та  зелень;

– дотримуватися режимів приготування та зберігання  харчових продуктів та готових страв, не вживати продукти, придбані на стихійних ринках;

– купатись у спеціально відведених та обладнаних місцях.

          Ефективним засобом специфічної профілактики вірусного гепатиту А є  вакцинація. Відповідно до Національного календаря щеплень вакцинація проти гепатиту А відноситься до рекомендованих щеплень та щеплень, які проводяться на ендемічних територіях та за епідемічними показаннями. Тобто, доцільно робити щеплення як з профілактичною метою так і при епідемічному підйомі захворюваності гепатитом А. В Україні зареєстрована безпечна та ефективна вакцина, яка показана дітям з 12 місяців життя і дорослим, у тому числі особам з груп ризику. Курс щеплень складається з 2 доз з інтервалом у 6 місяців. Після повного курсу вакцинації формується стійкий тривалий імунітет.

Тож дбаймо про своє здоров’я та пам’ятаймо, що вірусний гепатит А  легко попередити, дотримуючись елементарних заходів гігієни.

 

 

 

 

 

 

 

 

Краще завчасно нагадати про інфекційний гепатит, аніж він нагадає про себе

 

       В Харківській області епідситуація щодо захворюваності на вірусний гепатит А є контрольованою, показники не перевищують середньо-багаторічні. Протягом 2023 року реєструвались поодиноки випадки на окремих адміністративних територіях (за 10 місяців 11 випадків).

Гепатит А має виражену осінньо-зимову сезонність, тому сьогодні небезпека зараження залишається високою.

Нагадаємо деякі особливості вірусного гепатиту А та засоби його профілактики.

         Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, жовтяниця) – антропонозна інфекція, якою хворіють лише люди. Механізм передачі інфекції – фекально – оральний. Найчастіше зараження відбувається через інфіковані воду, харчові продукти або при контакті з забрудненими поверхнями.

            Інкубаційний період може бути тривалим – до 50 днів. Збудник гепатотропний (вражає печінку), тому одним із проявів є жовтяниця (пожовтіння шкіри, слизових, склер очей). Інші найпоширеніші симптоми: слабкість, відсутність апетиту, підвищена температура, діарея, блювота, темна сеча.

          До ускладнень, що трапляються нечасто, відносять  гостру печінкову недостатність, яка може закінчитися смертю.

           Як запобігти інфікуванню гепатитом А? Це легко зробити, якщо дотримуватися правил гігієни: мити руки теплою водою з милом перед приготуванням та вживанням їжі та після кожного відвідування туалету; вживати лише безпечну воду (фасовану або після кип’ятіння протягом 5 хвилин); використовувати в їжу продукти харчування, в якості яких ви впевнені; ретельно мити овочі та фрукти.

           Прості щоденні правила допоможуть запобігти такому важкому захворюванню як гепатит А.

Тож бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

 

 

Як захиститись від гепатиту А

 

У зв’язку із реєстрацією спалаху вірусного гепатиту А на Вінниччині, а також зростанням захворюваності на вірусний гепатит А в інших областях України, рекомендуємо утриматися від використання для пиття, приготування їжі та миття посуду води з шахтних та трубчастих колодязів, каптажів джерел  тощо, інформація про якість води яких відсутня.

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це  гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу. Вірус гепатиту А передається від людини до людини, через  воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.

Джерелом  інфекції є хвора людина з  будь-якими формами захворювання. Інкубаційний період – 7-50 днів  (в середньому 15-45 днів).

Першими проявами захворювання є температура, озноб, головний біль, загальна слабкість, біль у м’язах і суглобах, катаральні явища, ще через декілька днів зникає апетит, з’являються нудота, блювота, деколи біль у ділянці печінки. Потім починається жовтяничний період. Поступово склери очей, слизові оболонки ротової порожнини, шкіра забарвлюються у жовтий колір. Одночасно з появою жовтяниці, а деколи і напередодні, темніє сеча, а кал стає світлим. У цей період хворі найбільш небезпечні для оточуючих за рахунок масивного виділення вірусу у зовнішнє середовище.

Щоб уникнути зараження вірусом гепатиту А необхідно:

• використовувати для пиття  кип`ячену воду;
• не використовувати  для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;
• перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом;
• суворо дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету;
• не займатись самолікуванням, при появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря. 

  Найбільш дієвим етапом з ліквідації захворюваності вірусним гепатитом А є проведення вакцинації. За бажанням можна придбати вакцину в аптечній мережі та звернутись до  лікувально – профілактичного закладу для проведення щеплення.

Здорове харчування для дітей: особливості та поради для батьків

 

Раціон харчування для здоров’я дитини відіграє надзвичайно важливу роль, адже саме з їжі зростаючий організм бере необхідні поживні речовини. Тому важливо щодня формувати збалансоване меню, особливо зараз, коли діти навчаються за дистанційною формою (вдома) та майже цілий день знаходяться без догляду дорослих.

Необхідно навчити дитину самостійно розуміти базові властивості продуктів та обирати більш корисні, якісні та здорові варіанти. Важливо прищепити дитині здоровий інтерес до їжі, допомогти їй зрозуміти, які продукти їй смакують, давати вибір і підтримувати ініціативу. Так батьки закладуть основи здорової харчової поведінки і знизять ризик її розладів у майбутньому

Декілька простих порад, які допоможуть батькам навчити дітей із легкістю дотримуватися принципів здорового харчування. 

Необхідно харчуватися регулярно. Організм як дорослого, так і дитини потребує постійного надходження поживних речовин: білків, вуглеводів і якісних жирів, а також мікроелементів. Якщо дотримуватися режиму харчування, не пропускати основні прийоми їжі та їсти приблизно в один і той самий час щодня, внутрішні процеси відбуватимуться правильно.

Найкраще під час прийому їжі зосередитися на стравах: відтінках смаку, її текстурі й температурі. Навчить дитину під час їжі вимикати телевізор, не користуватися телефоном. Треба їсти усвідомлено: це дозволить вчасно зрозуміти, що ви вже наситилися, та по-справжньому насолодитися їжею.

Запропонуйте дитині взяти за звичку читати склад продуктів на упаковці. Це дієвий спосіб контролювати кількість солі й цукру в раціоні. Також необхідно звертати увагу на клітковину – це той компонент, який має бути присутнім у раціоні.

Не дозволяйте дитині переїдати. Переїдання створює додаткове навантаження на органи травлення, тож якщо на Ваш погляд дитина вже наситилася, відсуньте тарілку.

Уникайте напоїв, що містять цукор. Вода найкращий напій як для дорослих, так і для дітей. Також хорошим варіантом для вгамування спраги є трав’яні чаї, вода з м’ятою або шматочками фруктів чи ягід. Якщо готуєте компот чи узвар, не додавайте цукор.

Привчить дитину з’їдати декілька порцій овочів і фруктів щодня. Різноманітні та різнокольорові овочі, фрукти, ягоди – джерело вітамінів та мікроелементів. Що більше кольорів на вашій тарілці, то кориснішою вона є для організму. Розширюйте свій продуктовий кошик: не ігноруйте зелень і коренеплоди. Зелень додавайте до салатів, а коренеплоди смачно запікати та додавати в рагу.

Порадьте дитині вживати десерт після повноцінного прийому їжі. Десерт замість обіду чи сніданку – це не найкраща ідея. Чудовий варіант – солодощі, приготовані власноруч. Так ви зможете контролювати якість інгредієнтів, наприклад, додати цільнозернове борошно та зменшити кількість цукру.

Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів – основних речовин, які містяться в харчових продуктах.

Білки – це головний пластичний матеріал для росту і розвитку організму. Здорове харчування передбачає, що в раціоні присутні як тваринні білки (м’ясо, риба, яйця, молоко), так і рослинні (бобові, картопля, насіння, горіхи, зернові та ін.) Згідно з фізіологічними нормами, частина тваринних білків повинна складати 55% від загальної кількості споживаних білків.

Жири також важливі й несуть відповідальність за накопичення енергії, збереження тепла, захист від травм, обмін та створення потрібних гормонів, вітамінів та інших біоактивних речовин. Жири разом із білками й вуглеводами становлять основу пластичного матеріалу для побудови всіх клітин і тканин організму. Вони сприяють більш якісному використанню організмом білків, вітамінів і мінеральних речовин. До раціону варто включати ненасичені жири природного походження. Вони містяться в неочищених рослинних оліях першого віджиму, насінні, горіхах, авокадо, оливках, жирній рибі.

Вуглеводи – це основне джерело енергії. Для забезпечення здорового харчування рекомендується, щоб 64% вуглеводів надходили в організм у вигляді крохмалю (хліб, крупи, макаронні вироби), а 36% — у вигляді простих цукрів (сахароза, фруктоза, мед тощо).

Вітаміни – незамінні складові раціону здорового харчування, які беруть участь у всіх біологічних процесах організму. Якщо в організм надходить дуже мало вітамінів, це може негативно позначитися на здоров’ї, фізичному розвитку і сприяти обмінним порушенням та хронічним захворюванням.

Найбільш багаті джерела вітамінів – це, безумовно, овочі й фрукти. Останні є невіддільною складовою здорового харчування.

Як допомогу при складанні меню вдома, задля того щоб воно було корисним, раціональним та збалансованим рекомендуємо використовувати кратність видачі та види харчових продуктів різних груп, які передбачені «Нормами харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» та «Порядком організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305.

Вищевказаними документами запропоновано до меню включати різноманітні страви, сезонні овочі та фрукти.

Передбачено зменшення кількості споживання солі, цукру, хліба, насичених жирів, зокрема вершкового масла; збільшення споживання овочів, фруктів, м’яса, молока та молочних продуктів; не передбачено вживання кондитерських виробів (цукерки, вафлі, зефір тощо).

Близько 75% їжі повинні бути продуктами рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди.

М’ясні страви необхідно якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами.

Надається перевага продуктам із вищим вмістом харчових волокон (наприклад, краще обирати гречку замість рису), із високим вмістом клітковини (цільнозерновий хліб) тощо.

Протягом тижня в меню повинні бути:

• кожен день – овочі, фрукти та ягоди, крупи або макаронні вироби чи бобові, молоко або молочні продукти (йогурт, кефір, рослинні напої, сир твердий, кисломолочний, сметана);

• двічі на тиждень – риба, сік,

• тричі на тиждень – бобові,

• шість порцій на тиждень – м’ясо птиці, 

• страви з м’яса свинини, телятини або яловичини та яєць необхідно включати двічі або тричі на тиждень. 

Картопля у вигляді окремої страви пропонується не більше 2-3 разів на тиждень.

Харчування дітей повинно бути організовано з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі. Інтервал між прийомами їжі не повинен перевищувати чотири години.

Здорове харчування захищає людину від маси хвороб, зміцнює імунітет до деяких хвороботворних факторів, підтримує на стабільному рівні масу тіла. Правильно харчуйтеся і будьте здорові!

Богодухівське районне управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Харківській області

 

                             Кір. Пам’ятка для батьків!

Спалах кору в Україні: що треба знати про хворобу і як захистити себе і своїх дітей.В Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. Ліків від кору не існує, єдиний надійний метод профілактики захворювання — вакцинація. Спеціалісти МОЗ, разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні відповіли на найбільш поширені питання про кір.

Війна і ми: Як допомогти дитині заспокоїтися під час воєнних дій

Важлива інформація для батьків від Головного управління національної поліції в Харківській області

УВАГА ! КІБЕРБЕЗПЕКА!

Важко уявити сучасний світ без інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. Діти все частіше спілкуються через соціальні мережі, де щодня наражають себе на небезпеку.

Декілька важливих правил під час користування Інтернетом, про які варто нагадати дітям:

• Не давайте нікому своїх паролів.
• Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
• Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
• Повідомляйте про ситуації в Інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
• Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
• Не діліться своїми фото з незнайомцями.
• Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
• Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
• Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
• Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
• Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
• Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

5 простих правил для батьків

1. Підвищуйте власну комп’ютерну та Інтернет-обізнаність. Опановуйте Інтернет разом із дитиною.
2. Станьте другом дитині у соціальній мережі.
3. Встановіть “Батьківський контроль”.
4. Створіть територію безпечного Інтернету. Використовуйте поновлюваний перелік безпечних для дитини сайтів.Регулярно оновлюйте антивірус.
5. Дитина має розуміти, що може розраховувати на підтримку та захист дорослих.

Поради батькам та опікунам щодо безпеки дітей онлайн

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА: ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ БАТЬКАМ

1. Не навчайте того, із чим ви самі необізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові й індивідуальні особливості дитини.

2. Не сприймайте дитину як власність, не ростіть її для себе.

3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена у своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.

5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — це ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам’ятайте: твер­дість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов’язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

7. Учіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

8. Замініть форму вимоги: «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зро­би, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».

9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не лише про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її із сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.

10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

Завжди пам’ятайте! Ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці і дозвілля.

Права та обов’язки батьків гарантовані:

Сімейним кодексом України

Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини

1. Мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Стаття 142. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків

1.Діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Стаття 150. Обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини

1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов’язані поважати дитину.

5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.

6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків

1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитину

1. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

 Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину

1. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

4. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

5. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

5. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

6. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов’язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

5. Положення частин першої – третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

  ЗАКОНОМ УКРАЇНИ « ПРО ОСВІТУ»

Стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

2. Батьки здобувачів освіти мають право:

-захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

-звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

-обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

-брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

-завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

-брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

-отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності;

-подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

-вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

3. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

-виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

-сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

-поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

-дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

-формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

-настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

-формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

-виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

-дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);

-сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

-виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

4. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу.

5. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти можуть встановлюватися законодавством, установчими документами закладу освіти і договором про надання освітніх послуг (за наявності).

ЗАКОНОМ УКРАЇНИ « ПРО ОХОРОНУ ДИТИНСТВА»

 Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток  дитини

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей.

КОДЕКСОМ ПРО  АДМІНІСТРАТИВНІ ПОРУШЕННЯ УКРАЇНИ

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 КРИМІНАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УКРАЇНИ

Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

ДО УВАГИ!!!

ОБЕРЕЖНО КОРОНАВІРУС!

ПОРАДИ БАТЬКАМ

“Як адаптуватись до режиму “КАРАНТИН”

Презентація “Як адаптуватись до режиму “КАРАНТИН”

Діти на карантині: як правильно пережити вимушені канікули вдома

І як говорити з дітьми про коронавірус

Усі школи та дитячі садки в Україні закрито на карантин до 12 травня 2020 року – так вирішив уряд, щоб запобігти поширенню коронавірусу. Більшість дітей залишається вдома із батьками, які попри це повинні займатись і роботою. Чи варто розмовляти з дітьми про коронавірус і як правильно взаємодіяти з ними на час карантину – розпитали в експерток.

Зараз дуже непростий період для всіх, і помилково вважати, що діти нічого не помічають. Вони на це реагують, навіть якщо просто віддзеркалюють поведінку батьків.

ДІТЯМ ВАРТО РОЗПОВІДАТИ ПРАВДУ про те, що відбувається. Вони все помічають. Коли інформація відсутня, малеча починає застосовувати свою уяву та фантазію – це сприятливе підґрунтя для тривоги. Говорити потрібно лише правду, але спрощувати її: не використовувати складних термінів, не описувати детально наслідки захворювання. Те, як подавати інформацію, залежить від віку дитини. Дітям дошкільного віку, наприклад, можна пояснювати це через гру.

ПОЧАТИ ІЗ СЕБЕ. Насамперед батькам варто звернути увагу на своє ставлення до карантину та епідемії. Діти часто віддзеркалюють поведінку батьків, тож вони можуть передавати їм свою тривожність. Батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість, тоді у дитини буде розуміння того, що все вдасться подолати.

АКЦЕНТУВАТИ НА ДІЯХ. Можна розповісти про симптоми, які виникають під час цієї хвороби. Пояснити, що є вірус і багато людей хворіє, але й багато виліковується. Водночас наголосити на тому, що є способи, які допоможуть уникнути хвороби: залишатись вдома, частіше мити руки тощо.

Батьки мають бути максимально відкритими до запитань і давати правдиві відповіді. Якщо не знаєте чогось, можна разом із дитиною знайти інформацію у наукових статтях: бути дослідниками разом. Не можна ігнорувати її запити. За своєю природою діти дуже допитливі, вони потребують постійного потоку інформації для розвитку та формування нервової системи.

Діти до певного віку не можуть аналізувати інформацію та розуміти, де правда, а де ні. Батьки, які проговорюють те, що відбувається, допомагають малечі сформувати свою думку та бачення ситуації. Коли малюк поводиться пасивно і не запитує про вірус, ймовірно, у неї існує страх. Не розповідаючи про вірус, ми можемо підсилювати ці почуття. Тому варто знайти підхід до дитини й поговорити про ситуацію, що склалась.

«Карантин потрібно пережити»

Дорослим людям важко перебувати в ізоляції, а дітям це набагато складніше. Наше ставлення до дитини у цей період має бути толерантним, більш підтримувальним і спокійним, ніж зазвичай.

ЗБЕРЕГТИ ЗВИЧНИЙ РЕЖИМ ДНЯ. Розпорядок дня – це те, що дає почуття безпеки дитині. Тобто лягати спати і прокидатись у той самий час, снідати, обідати й так далі. Звісно, у режимі карантину відтворити його на 100% буде складно, але треба постаратись зберегти основні пункти.

СТАВИТИ РЕАЛІСТИЧНІ ВИМОГИ. На час карантину з дітьми батьки, ймовірно, не зможуть працювати на тому ж рівні, що раніше. І діти не зможуть вчитись так само ефективно, як за звичайних умов. Це певний період, який мине і до якого варто адаптуватись. Карантин потрібно пережити, й далі буде по-іншому.

ПОЯСНЮВАТИ ДИТИНІ, ЩО ХТОСЬ ІЗ БАТЬКІВ БУДЕ ЗАЙНЯТИЙ, ПОТРІБНО ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ. Знову-таки, це планування дня і чітке обмеження часу на роботу та відпочинок. Дітей варто попереджати, що найближчої години дорослі не зможуть приділяти так багато уваги дитині. Але цей час мине і згодом ви зможете  зробити щось разом.

У період карантину батькам потрібно бути з дитиною і реагувати на її потреби. Щоб дитині було простіше, можна використовувати позитивні підкріплення: наприклад, за кожне виконане завдання давати наклейку, за п’ять таких стікерів – приз. Така гра допомагає дитині витримувати ці періоди тимчасового дискомфорту (наприклад, коли батьки зайняті роботою) задля винагороди.